Цитати про виховання дітей.
◊
Людина, до якої дитина прив’язана, втішає і додає їй сил просто фактом своєї присутності.
◊
Бажаєте, щоб малюк справлявся зі своїм дорослим життям? Значить, все дитинство тіште, обіймайте, беріть на себе його відчуття. Не закликайте «Не плач!». Чи не намагайтеся негайно відвернути й втішити. Допомагайте йому проживати стрес, залишаючись живим, і виходити з цього, а не схоплювати неприємні відчуття і відморожуватися.
◊
Нам зазвичай бачиться, що той, хто загартований проблемами з дитинства, стане добре долати їх і в дорослому житті. Це не так. Дослідження демонструють, що з труднощами справляються краще ті, у кого було щасливе дитинство і безнапасне сімейство. Їх психіка містить запас міцності, в стресі вона охороняє дієздатністю бути гнучкою і винахідливою. Вони звертаються за підтримкою і здатні впоратися самі.
◊
Залагоджувати зі своєю дитиною прямо миттєво в ситуації, коли в цей момент вона плаче, бореться або ж перелякана, тільки вам. І в разі якщо ваше почуття, спирається на любов й турботу, і підказує не те, що пишуть в книжках на ці теми, то прислухайтеся до інтуїції.
◊
Принципово залишатися для малюка батьками, тими, хто піклується за нього.
◊
Бажаєте, щоб вона (дитина) майстерно благала пробачення? Просіть самі, покажіть приклад виходу з конфлікту і визнання своїх промахів. У разі, якщо з прихильністю все стане в порядку, то у неї проявиться наслідування і, як наслідок, також навчиться самостійно просити вибачення, без моралей.
◊
Прихильність емоційно розряджатися на дитині, в разі, якщо ви часто зривається, – це елементарно нехороша звичка. Це своєрідна залежність. І дієво долати її треба, наприклад, так само як з будь-якою іншою шкідливою звичкою. Тобто не боротися з нею, а навчитися інакше – помаленьку застосовуючи й закріплюючи інші моделі.
◊
Організовуйте для себе невеликі перерви до того, як прийде нестерпна втома. Поставте своїм дітям мультик і безтурботно випийте кави або ж прийміть душ. Забудьте про суворі попередження медичних працівників, що телек подовше 15 хв. в день – це досить шкідливо. Повірте, мама в стані нервового виснаження значно шкідливішим, ніж телевізор.
◊
У разі якщо ми вчимо дитину не брехати, а самі кажемо не правду, вимагаємо не курити, а самі куримо, наказуємо не ображати маленьких і слабких, а самі малюка лупимо, то не варто плекати ілюзії щодо хорошого фіналу.
◊
Наші дефекти вважаються продовженням нашої гідності, і навпаки. Чому ми охоче стверджуємо це відносно самих себе, але забуваємо, коли мова йде про дітей.
◊
Незрозуміло чому майже всім дорослим бачиться, що в разі якщо малюк швидко не кидає все, чим був зайнятий, і не біжить виконувати їх завдання, то це симптом неповаги. Насправді неповагу – це звертатися до людини не з побажанням, а з наказом, не цікавлячись її намірами та бажаннями (винятками бувають надзвичайні історії, пов’язані з безпекою).
◊
Що найголовніше в справі виховання дітей? Саме ключове – це, природно, опікуни, тобто їх батьки, і їх особистий психологічний стан. Психологи обожнюють приводити, як приклад, пам’ятку про безпеку польотів: «У разі розгерметизації салону на початку надіньте кисневу маску на себе, потім на дитину». Внаслідок того, що в разі, якщо ви не зможете нормально дихати, дитині вже безсумнівно ніхто і ніщо не допоможе.
◊
Не варто жертвувати спілкуванням з дитиною через ідею «дати йому все найкраще». Нікого або чогось іншого ніж вас і ваших обіймів у світі в дитини точно немає. Довіра й духовний спокій малюка не купиш ні за які гроші.
◊
Принципово, щоб в процесі конфліктів з вами дитина отримувала різний спосіб реакцій. Часом їй варто поступатися, а часом не поступатися, а іноді переводили в гру або часом домовлялися, а часом ще інакше. Так, як в житті – щоб були різні варіанти.
◊
Одним з кращих вчинків, які ми можемо влаштувати для становлення власних дітей в дитячому віці – не перешкоджати їм грати. Часом брати участь в іграх, перетворювати в гру сімейні справи або ж спільні прогулянки, а часом просто не торкатися її, в разі якщо вони захоплені нею.